Велопохід вихідного дня Дніпропетровськ - Зміїна Гора (Володар Меж)

Передмова.

В 2009 році, їхав з Дніпропетровська до Києва велосипедом. Коли їхав повз Шевченки, Вільхуватку до Світлогірського - запримітив дуже мальовничу місцину. Як зазначає плакатик, то "регіональний ландшафтний парк 'НижньоВорсклянський' в пониззі р.Ворскла.

Подумки зробив собі примітку, що треба окремо туди з'їздити.

Коли співпали бажання з можливостями, я і Ігор, 20 червня 2011 року виїхали з Кіровського, до бажанного місця - Зміїна гора.

Маршрут: с.Кіровське - Зміїна гора - с.Кіровське
Учасники: Андрій, Ігор.

Дистанція: 1-й день - 130 км, 2-й день - 110 км.

Їхали цим маршрутом: http://maps.google.com.ua/maps/ms?ms...47327,0.883026

З свердловини набрали води в дорогу:

Дорога:

 
По дорозі зустріли танк Т-34/85:

Гармату:

З Шевченок потрапили на острів, де побували на Кургані могила Войнова:

Ще натрапили на острові, на колодязь типу "Журавель", але вода мала якийсь підозрілий запах і присмак, то воду набирати тут не стали:

Час нас підганяв і не встигли подивитись на курган могила Гостра і урочище Колотило, яке теж розташовані на тому острові. Сподіваюсь, що буде нагода, ще раз туди завітати.

Ось що нарив в інтернеті про цю місцину http://www.seascout.tv/jj/rumbdrugijbesidabilabagatta 

"...Там, по переду, урочище Колотило, а на траверзі щогли курган Могила Воїнова – ось це, як стверджують авторитетні дослідники старожитності, і є знаменита місцина переправи Карла 12 після Полтавської баталії. А фінальна битва петровських драгун зі шведським кірасирами сталася, саме, навпроти урочища Колотили.
І, саме тут, відповідно до народної легенді були втоплені скарби Гетьмана Мазепи..."

"...«Відрадно відмітити, що пониззя Ворскли, починаючи від Лучків і до Світлогірського, де Ворскла впадає в Дніпродзержинське водосховище – терен, який охороняється законом. Ці природні нерестовища оголошені заповідними. Від села Правобережна Сокілка починається, мабуть, найживописніша частина дельти. Перебіг річки тут сповільнюється, ширина русла збільшується, відчувається підпір Дніпра. Звідси починаються плавні – місця, унікальні по своїй красі і по своєму тваринному світу. Ви бачите сотні очеретяних островів із звивистими протоками між ними.
Окинути враз оком це неозоре очеретяне море можна буде, забравшись на знамениту Зміїну гору.»..."

"...«Раніше наддніпрянська круча поворскля, до якої пролягає наш курс, називалася – Хазяїн Меж, тепер гора Зміїна,– продовжив історично–географічну оповідь Водолюб,– наче названа так, тому що, ніби то тут в радянську епоху, був зміїний розплідник, а потім, згідно з легендою, розплідник прийшов до занепаду, а змії розповзлися. Зараз на цих теренах діє біосферний заповідник «Лучки»..."

Виїхавши з острова, проминули Вільхуватку, на цьому знакові видно, як місцеві жителі, переправляли літеру "у" на літеру "о", але з часом поправка стала зникати:

тут же ж, у Вільху(о)ватці є пам'ятник Леніну з "крильцями":

І ось, перед мостом, вже видно Зміїну гору на обрії:

З мосту відкрився гарний краєвид на р.Ворскла, праворуч гора Зміїна:

Вже сутиніло і поки ми шукали, як виїхати до гори, то сонце майже сіло, а лісова дорога вела нас вниз до річки, до підніжжя гори. Вже зовсім стемніло і ми вже вирішили, що підемо на гору наступного дня. Розбили стоянку, повечеряли і спати.

Вранці як прокинулись...:

...нам відкрився такий краєвид на гору:

Поснідали:

Згорнули табір і виїхали з лісочку, потім проїхали поміж полів і нарешті, таки потрапили на край гори Зміїна:

Нам відкрились такі краєвиди з гори:

Фотофініш:

Дорогою назад нікуди не заїджали.

Пасажиром, до мене на руку, сів коник, їхав доволі довго. Від задоволення, чи від вітру жваво тіліпав вусами-антенами:

Їхали-їхали і нарешті приїхали в Кіровське, чому Ігор був дуже радий:

Ну ось і все. Всі світлини за посиланням https://picasaweb.google.com/taburyak/20_06_2011_02#