Translate

середа, 30 травня 2012 р.

Велопохід вихідного дня Січеслав - Хортиця


Фотозвіт

"Велопохід вихідного дня Січеслав - Хортиця 18-19 травня 2012 року"


Маршрут: с.Кіровське - о.Хортиця - с.Кіровське
Учасники: Андрій, Ігор.
Дистанція: 1-й день - 120 км, 2-й день - 95 км.

Виїхали близько 5 ранку, проїхали біля 12 км по місту, прокинулись і пригадали, що треба ж зфоткатись для фотозвіту. Судячи з виразів облич, ще не зовсім прокинулись.

Виїхали на Запорізьке шосе, нічого цікавого, монотонне вкручування педалей і одноманітний пейзаж.

 Трішки повкручували і доїхали до Запорізької області.

Вже до Запоріжжя рукою подати.

Ось і Запоріжжя.

Я натрапив на послід величезного кролика?

По дорозі заїхали до дуба.

Камінець під дубом розповідає про таке.

Сам дуб висох, але одна гілка таки зеленіє.

Оглядові світлини плюс контрольна з учасниками велопоходу.

Два залізних коня.


Після дуба по дорозі до о.Хортиця вирішили заїхати до магазину, прикупити гречки і чаю, там і трапилась така халепа - Ігор впав, не встиг звільнитися з "контактів" при гальмуванні, гальмував коліном.

Заїхали на острів. В першу чергу думали зайти до музею, там де гора насипана і на гору поставили прапор. На жаль саму гору чомусь ніхто не сфотографував. Але краєвиди звідти непогані.
































Ігор, долає підйом на гору.

Музей, як виявилось, не працює, бо музею знесло дах, в буквальному сенсі.

Місцеві байкери показують на мапі де знаходиться джерело, щоб поповнити запаси води.


Тих же, місцевих байкерів, попросили нас сфотографувати.

І ще один з місцевих байкерів хоче підкорити спуск з гори. Дітлашня в захваті.


Вирушаємо далі мандрувати островом. Випадково натрапляємо на якусь фотосесію, чи зйомки відео про червонопузих комісарів.


Поїхали далі до кам'яних баб.
Щось я вже заморився пхнути в гору.


 Приїхали до Пам'ятника Археології "Група курганів". І написочка така правильна.




















З охороною домовились.


Один з курганів.

Сподобався "Лапідарій" - зібрання кам'яних виробів.


Кам'яний млин.





Ящірка вигріває боки на камені.










































Ну і козацький "БЕКЕТ". Табличка така неоднозначна, як можна переконатися, що не впадеш, поки не залізеш туди?


Козацький Бекет

Я заліз на Бекет - переконуватись, що не впаду.


Вид з Бекету


Вид з Бекету на Дніпро
















Вже я і Ігор заморились, треба їхати поповнювати запаси води і шукати місце для ночівлі. Тут на пляжі скупались, змили пил дорожній і набрали води з джерела, яке знаходиться поруч.

Місце для ночівлі знайшли, треба вдягнутись в "домашнє" і розпакувати речі.

Поки вариться вечеря, можна подивитись фотки, які зняв за день.

Ніч пройшла спокійно. Готуємось до сніданку. Снідаємо не тільки ми, а й непрохані гості, вирішили поласувати нашим цукром.

Смакота - гречка і домашнє тушоване м'ясце.













Ось і все. Далі купівля сувеніру, прощальний погляд на острів і вид на Дніпро з "Арочного мосту".

















Дорогою назад нічого цікавого не трапилось. Доїхали нормально. Були дуже заморені та задоволені. Всі фото знаходяться в фотоальбомі тут.